24 липня цього року, в конференц-залі готелю «Optima Херсон» (м. Херсон) Асоціація платників податків України, член Української Ради Бізнесу, спільно з Територіальним відділення ВГО АППУ у Херсонській області провели Круглий стіл з представниками органів виконавчої влади та українського бізнесу з питань обговорення ТОП10 бізнесу, Концепції єдиного системного документу — проекту Податкового кодексу Розвитку та Концепції Доктрини економічної безпеки України. 

Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе презентував Концепцію єдиного системного документу — Податкового кодексу Розвитку. Зокрема, зупинився на ТОП — 10 пріоритетів українського бізнесу, розроблених Українською Радою Бізнесу, Спілкою Українських Підприємців, Фондом та регіональними асоціаціями.

Серед ТОП-10 пріоритетів виділив найважливіші інституційні зміни — зокрема, ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів у правоохоронних органах, створення Єдиної аналітичної Служби з розслідування економічних злочинів, заміна податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал, зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, оновлення Податкового Кодексу, лібералізація трудового законодавства тощо. 

Він наголосив, що Концепція єдиного системного документу – Податкового кодексу Розвитку напрацьована 76 бізнес-асоціаціями малого і середнього бізнесу та аналітичними центрами, що прагнуть створення сприятливих правових та економічних умов для суб’єктів господарювання через податкові механізми для поліпшення економічного стану нашої держави, і думка бізнесу є дуже важливою.

Також Президент АППУ Грігол Катамадзе представив Доктрину економічної безпеки України, яка містить пропозиції з реагування на основні економічні загрози — від викривлення конкуренції до світової економічної кризи.

Він зауважив, що концепція Доктрини економічної безпеки України розроблена авторським колективом експертів аналітичних центрів: Інститутом соціально-економічної трансформації, Українським інститутом майбутнього та Центром соціально-економічних досліджень CASE України. Серед рекомендацій Доктрини міститься ряд інституційних реформ – це не просто розділення ДФС, а системні зміни, які потрібні в податковій та митній сферах, оновлення податкового та митного законодавства тощо.

Олег Гетман, фахівець Економічної експертної платформи у своєму виступі акцентував увагу на тому, що Податковий кодекс Розвитку є фіскально-відповідальний. Його новації мають всі необхідні розрахунки щодо їх впливу на Державний бюджет держави. Такі розрахунки напрацьовані кращими економістами провідних аналітичних Центрів, зокрема, фахівцями САSЕ Ukraine, Інститутом соціально-економічної трансформації.

Позитивні для бізнесу новації Податкового кодексу Розвитку, такі як запровадження податку на виведений капітал та зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, компенсуються за рахунок заходів по офшоризації, детінізації економіки, покращення адміністрування податків та зборів, зміни моделі оподаткування плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також зниження неефективних видатків загальнодержавного бюджету.

За підсумками зустрічі учасники підтримали абсолютну більшість запропонованих новацій та домовились про співпрацю для подальшої адвокації оговорених важливих змін.

25 липня відбувся круглий стіл по обговоренню ТОП10 пріоритетів українського бізнесу, зокрема податкового Кодексу Розвитку, податку на виведений капітал, а також проекту Доктрини економічної безпеки.

У дискусї взяли участь десятки бізнес асоціацій, економічні експерти, науковці, представники Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області. Григол Катамадзе, Президент Асоціації платників податків України, член Наглядової ради УРБ, представив ТОП10 пріоритетів, напрацьованих в рамках Національної адвокасі кампанії та проект Доктрини.

За підсумками обговорення учасники підтримали ключові пріоритети ТОП10, зокрема щодо необхідності прийняття оновленого Податкового кодексу, збереження спрощеної системи оподаткування та зменшення можливостей зловживань нею великим бізнесом, перехід до оподаткування виведеного капіталу, необхідність реформування податкової та митної служби і створення єдиного органу по розслідуванню економічних злочинів тощо.

Учасники вирішили терміново доопрацювати відповідні проекти нормативно-правових актів та передати їх представникам нового Парламенту.

86 об’єднань підприємців консолідували зусилля та сформували ТОП-10 пріоритетів бізнесу, які були представлені кандидатам у Президенти України напередодні президентських виборів у березні 2019 року. Протягом липня-вересня 2019 стартує новий етап Національної адвокасі-кампанії бізнесу, в рамках якого буде напрацьований пакет ініціатив для реалізації обраних пріоритетів і переданий депутатам Верховної Ради. 

Для розробки пакету концепцій на виконання ТОП-10 було вирішено запросити незалежних експертів з провідних аналітичних центрів: CASE Ukraine, Економічна експертна платформа, Палата податкових консультантів та Інститут соціально-економічної трансформації. 

“Важливо, щоб спочатку документи формували представники аналітичних центрів, а не бізнес-асоціації, щоб не було заангажованості”, - підкреслив Президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак. 

Усі ініціативи пройдуть фільтр громадського обговорення. Члени Національної бізнес-коаліції делегують своїх експертів щодо запропонованих реформ до Експертної ради для узгодження деталізованих концепцій та законопроектів. Експертна рада збиратиметься на дискусії за темами: податкові питання, трудове право, аграрна сфера, митниця та енергетика. 

У регіонах, де наявні партнери ініціативи, пройдуть інтерактивні презентації ТОП-10 пріоритетів для отримання зворотного зв’язку від місцевої спільноти підприємців. Найближчим часом такі заходи заплановані у Херсоні (24 липня) та Одесі (25 липня), які будуть проведені Асоціацією платників податків України (АППУ) та представниками Української Ради Бізнсу. 

Для затвердження фінального переліку ініціатив буде організовано голосування, за прозорістю якого наглядатиме незалежний фасилітатор адвокасі-кампанії - Центр міжнародного приватного підприємництва (CIPE).  

Кульмінаційним заходом адвокасі-кампанії стане Форум за участю політичних партій, які увійдуть до складу Верховної Ради України 9 скликання, на якому будуть презентовані напрацьовані концепції реалізації ТОП-10 пріоритетів бізнесу. Попередньо проведення Форуму заплановане на 5 вересня 2019. 

“Ми запрошуємо політичні сили, що прийшли до влади за результатами демократичних виборів, до конструктивного діалогу із приватним сектором. Сподіваємося бачити представників різних партій на вересневому форумі Національної бізнес-коаліції”, - коментує Президент АППУ Грігол Катамадзе.

Представники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 76 бізнес-асоціацій, разом із фахівцями IFC, World Bank group, обговорили питання перешкод для розвитку міжнародної кооперації для українських виробничих компаній.

Зокрема, було обговорено ключові перешкоди, які заважають приходити іноземним та українським інвесторам та створювати виробництва.

Перш за все це вкрай низький рівень розвитку інституцій. Згідно досліджень Світового банку Україна за всіма показниками відстає від найменш інституційно розвинених країн Європи.

Відповідно, у першу чергу необхідно забезпечити завершення судової реформи, провести інституційну реформу податкової та митної служб, прибрати всі підрозділи правохоронних органів, які займаються економікю та створити єдину аналітичну Службу боротьби з економічними злочинами тощо.

Крім того, українське законодавство має низку суттєвих недоліків, зокрема:

- наявність великої кількості податкових пільг, вилучень з-під оподаткування окремих складових об’єкта оподаткування та преференційних режимів, що значно викривлюють податковий «ландшафт» та спотворюють конкуренцію.

- високий рівень податкового навантаження, зокрема, на фонд оплати праці, пов’язаний з надмірним та не оптимальним за рівнем розвитку держави перерозподілом валового внутрішнього продукту через публічні фінанси.

- суттєві прогалини у діючому податковому законодавстві, які дозволяють великому бізнесу користуватись численними схемами по ухиленню від сплати податків за допомогою «офшорних інструментів».

- обтяжливе адміністрування – порушення принципу стабільності, відсутність своєчасного методичного, консультаційного та технічного забезпечення

- структура податків не відповідає національним особливостям та цілям економічного розвитку, зокрема, занадто велику роль для країни, у якій існує системна корупція, відіграють  прямі податки та квазіподатки (оподаткування праці), водночас невагомими є податки на нерухомість та землю

Для усунення цих недоліків необхідно прийняти оновлені системні документи - Податковий Кодекс Розвиту та оновлений Митний Кодекс.

Концепції відповідних документів було напрацьовано аналітичними центрами та десятками бізнес асоціацій, зроблено розрахунки впливу на держбюджет і документи готові для публічного обговорення.

За підсумками зустрічі учасники домовились про про подальшу співпрацю та необхідність детального аналізу напрацьованих документів і комунікацію їх усім сторонам, зацікавленим в зростанні інвестиційної привабливості України та включенні вітчизняного бізнесу до міжнародних ланцюжків створення доданої вартості.

Представники українського бізнесу, Економічної експертної платформи, експерти з питань е-урядування та е-демократії підписали Меморандум про співпрацю з партією «Слуга народу».

У документі  партія та Українська Рада Бізнесу (УРБ), яка об’єднує 75 бізнес-асоціацій з 17 галузей вітчизняної економіки, Фонд підтримки економічної безпеки України, ініціатива платформи Бізнес-100, та коаліції аналітичних центрів, зафіксували ключові принципи, на яких має базуватися модернізація України, а також окреслили ключові завдання реформування держави в податковій та бюджетній сферах, економічній політиці та фінансовому секторі,  адмініструванні, енергетиці, створенні інклюзивних економічних та політичних інститутів.

«Всі ключові питання, які хвилюють сьогодні бізнес і над чим працює Асоціація платників  податків останні 4 роки, а останні 2 роки спільно ще з понад 70 асоціаціями малого та середнього бізнесу в Українській раді бізнесу - відображені в програмі партії «Слуга Народу», - зазначив Президент АППУ Грігол Катамадзе, член Наглядової ради УРБ - Це і необхідність прийняття податку на виведений капітал, і створення єдиної Служби фінансових розслідувань, і багато іншого. Тому сьогоднішнє підписання дуже важливе. Крім того, ми сподіваємося, що буде прийнятий єдиний системний документ – Новий Податковий Кодекс розвитку, а не чергові точкові зміни до існуючого. Коли держава не буде заважати, а буде допомагати бізнесу, це буде наше найбільше спільне досягнення. І ми, український бізнес та експертне середовище УРБ, готові допомагати вже у Верховній Раді в процесі підготовки відповідних законопроектів», - запевнив Г.Катамадзе.

«Ми сподіваємось, що всі ті важливі реформи, про які йдеться у Меморандумі та які, на жаль, останні роки зовсім не реалізуються, із формуванням нового Парламенту будуть швидко рухатись, - зазначив Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, представник Економічної експертної платформи. - Наші фахівці готові співпрацювати та долучатись до роботи із будь-яких економічних питань», - зазначив експерт, додавши, що більше десяти аналітичних центрів та десятки експертів об’єднались у коаліцію (Економічна експертна платформа) з метою реалізації реформ у податковій, енергетичній та фінансовій сферах.

Віктор Іванчик, Генеральний директор і співвласник агропромхолдингу «Астарта-Київ», учасник платформи БІЗНЕС100 закликав об’єднуватися та доводити конкретними справами свій патріотизм. «Безумовно, ми, бізнес, конкуренти на внутрішньому ринку, але ми повинні всі разом підтримати один одного - і як бізнес, і як політика, і як державна економіка. Саме тому бізнес проініціював створення проекту Доктрини економічної безпеки  - фундаментального документу, якого досі не має на жаль в Україні. Я вважаю що ми обов’язково повинні повернутися до нього після формування Уряду, щоб спільно створити зрозумілі всім прозорі правила гри, які захистять державу і економічну безпеку країни».

Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації Українські імпортери побутової електроніки, член Наглядової ради УРБ, зазначила, що втрати держави від контрабанди та порушення митних правил складають близько 90 млрд гривень кожен рік за оцінками експертів. За 5 років збитки сягнули вже 15 млрд доларів. Для бізнесу це також суттєві втрати – це викривлення конкуренції, що впливає на інвестиційний клімат та призводить до втрати ринків для білого бізнесу.

Надія Бедричук, керівник Асоціації прямого продажу, член наглядової Ради УРБ, яка представляє інтереси малого та мікробізнсу повідомила, що спрощена система дуже важлива для мільйонів самозайнятих осіб та запитала про плани партії щодо спрощеної системи оподаткування.

Данило Гетманцев, кандидат у народні депутати, доктор юридичних наук зазначив, що вважає за необхідне встановити рівні правила гри для бізнесу, а також створити систему, яка буде сприяти розвитку вітчизняного виробника.

Співорганізатор Коаліції Електронна Держава, директор Центру розвитку інновацій Сергій Лобойко передав вітання від Коаліції Е-Держава, яка об'єднує понад 100 успішних команд у сфері е-урядування, е-демократії та долучилася вже до опрацювання стратегії реалізації ініціативи "держава у смартфоні".

Голова партії «Слуга Народу» Дмитро Разумков зауважив, що створення комфортних умов для бізнесу і запровадження сучасної, зручної та справедливої податкової системи – одне із пріоритетних завдань партії.

«Ми спрямуємо зусилля на розбудову таких відносин із бізнесом, щоб це було вигідно і державі, і бізнесу. Підписавши Декларацію про наміри ми зробили перший крок для нашої подальшої співпраці. Ми прекрасно розуміємо, що бізнесу жити непросто. Дуже часто ми чуємо від представників бізнесу: «Головне, щоб влада не заважала. Ми швидше впораємось без втручань». Так, є моменти, коли потрібна допомога держави, але частіше бізнес сам вирішує проблеми, поки їх не створила держава.

Якщо говорити про наші підходи, то вони не змінилися з президентської кампанії. Ми плануємо робити податкову амністію для бізнесу, виступаємо за збереження спрощеної системи оподаткування та за введення податку на виведений капітал».

Довідково:

Економічна експертна платформа – коаліція аналітичних центрів та експертів, створена трьома економічними експертними групами РПР з метою реалізації реформ у фінансовому, енергетичному секторі, податковій та бюджетній сфері.

Українська Рада Бізнесу – коаліція 75 бізнес асоціацій малого та середнього бізнесу, членами яких є 35 тисяч підприємств та 150 тисяч підприємців із 17 галузей економіки, головною метою якої є розроблення та просування спільного порядку денного у сфері економічних реформ, спрямованих на покращення умов ведення бізнесу, детінізацію та зростання економіки.

Фонд економічної безпеки – об’єднання підприємств білого бізнесу, метою яких є забезпечення економічної безпеки країни.

Коаліція електронна Держава – об’єднання більш ніж 100 команд громадськості та бізнесу у сфері е-сервісів та е-демократії, з метою підтримки прозорості влади, боротьби з корупцією, створення електронних рішень та послуг.

10 липня за ініціативи Асоціації платників податків України, яка є членом Української Ради Бізнесу відбувся круглий стіл, на якому обговорили проекти Податкового кодексу розвитку, Митного кодексу, концепції Доктрини економічної безпеки України та Концепцію створення єдиного органу по розслідуванню економічних злочинів.

Участь у заході взяли Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе, координатор груп Економічної експертної платформи Олег Гетман, начальник юридичного управління ГУ ДФС у Київськії області Анна Андросович, експерт з аудиту, співавтор законопроекту про податок на виведений капітал Тетяна Шевцова, Голова Ради Інституту податкових реформ Олена Хотенко, а також громадськість та бізнес Київської області.

Грігол Катамадзе розповів, що подібні зустрічі вже відбулися у Вінниці, Ужгороді та Івано-Франківську: «Практично скрізь присутні погоджуються з тим, що стан справ незадовільний і  треба змінювати систему!». Президент Асоціації висловив думку, щодо стану справ в країні, який є незадовільним і потребує змін. За різними підрахунками від 32 до 65 % економіки перебуває в тіні. «Тінь» - це не кримінал, це відповідь бізнесу на ті неефективні кроки, які робить держава, в тому числі, в податковій системі, яка давно не відповідає вимогам сьогодення» - сказав він. Змінюється ситуація в країні та навколо країни. Зміни, які вносяться в останні роки, зокрема до Податкового кодексу України не дають того результату, які очікують розробники цих змін. Податкова система має бути гнучкою, простою і швидко реагувати на зміни в суспільстві та економіці.

Грігол Катамадзе розповів, що ще три роки тому Асоціація платників податків України ініціювала процес підготовки та прийняття нового ліберального Податкового кодексу України. Сьогодні навколо цього проекту, який має назву Податковий кодекс Розвитку, об’єдналися 75 всеукраїнських асоціацій – членів Української Ради Бізнесу.

На зустрічі були представлені ТОП10 пріоритетів українського бізнесу, розроблених асоціаціями Української Ради Бізнесу, СУП та регіональними асоціаціями. Серед пріоритетів Григол виділив один з найважливіших   — прийняття нового Податкового кодексу і нового Митного кодексу. Г. Катамадзе наголосив, що ТОП-10 уже підтримані партією «Голос»: «Представники партії «Голос» та Українська Рада Бізнесу підписали Меморандум про співпрацю, яким зафіксували головні завдання для реформування України в інституційній, податковій та бюджетній сферах, економіці, адмініструванні, демократії участі, фінансовому секторі та енергетиці. «Голос» повністю підтримав ТОП — 10 пріоритетів та затвердив, що практично всі вони відображені в їх програмі. Найближчим часом плануються зустрічі з партіями «Слуга народу», «Європейська солідарність» та «Батьківщина».

Економіст, фахівець Економічної експертної платформи Олег Гетман представив учасникам заходу інформацію щодо розрахунків компенсаторів бюджетних витрат та наголосив, що позитивні для бізнесу новації Податкового кодексу Розвитку, такі як запровадження податку на виведений капітал та зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, компенсуються за рахунок заходів по деофшоризації, детінізації економіки, покращення адміністрування податків та зборів, зміни моделі оподаткування плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також зниження неефективних видатків загальнодержавного бюджету. В цілому, впровадження ініціатив проекту може призвести до втрат бюджету в розмірі 83 млрд. грн., компенсуючі ініціативи, запропоновані Податковим кодексом Розвитку, дають додаткові надходження від 127,8 до 157,8 млрд.грн. до бюджету, крім того, додаткові «бонусні компенсатори» можуть становити 77,4 млрд.грн.

Тетяна Шевцова – експерт з питань податкової політики, співавтор законопроекту про податок на виведений капітал наголосила на тому, що податок на виведений капітал - це «патріотичний податок», який спрямований на те, щоб кошти залишалися в країні і податки сплачувалися у країні. Згідно проведених розрахунків за результатами звітності за 2018 рік, бізнес перелаштувався на офіційну сплату дивідендів: дивіденди, що сплачуються на користь нерезидентів – зросли вдвічі; дивіденди, що сплачуються фізичними особами – на 30%; ІСІ, які мають окремі пільги щодо сплати дивідендів – в чотири рази. Держава не встигає за бізнесом зі своїми управлінськими рішеннями. Інструментом виведення прибутку підприємств без оподаткування залишаються збитки підприємств (1, 3 трильйона гривень).» - акцентувала Т.Шевцова.

Анна Андросович зауважила що вся робота податкової сфери на сьогоднішній день пов’язана із програмним забезпеченням і будь-яке впровадження електронного сервісу та прагнення спростити процедури і виключити людський фактор, безумовно потребували б потужної ІТ-підтримки. «Є плюси, недоліки роботи та певні не доопрацювання, тому впровадження таких змін, як зміна об’єктів оподаткування, зміна базового оподаткування, безумовно, потягне за собою дуже потужну зміну програмного забезпечення, від чого залежатиме якість надання електронних послуг і електронного сервісу», - підтвердила Начальник юридичного управління ГУ ДФС в Київській області.

За підсумками обговорення учасники дискуції висловили підтримку на рівні концепції Податковому Кодексу Розвитку та присутні домовилися, що учасники нададуть свої додаткові пропозиції ініціаторам та розробникам проекту для їх подальшого опрацювання та врахування у фінальному документі.

Грігол Катамадзе наголосив, що податкове законодавство повинно забезпечити створення сприятливих правових та економічних умов для суб’єктів господарювання через податкові механізми для забезпечення сталого економічного розвитку нашої держави. «В країні почалися великі зміни, і всі ми маємо об’єднати зусилля, щоб найближчим часом побачити нові закони, які сприятимуть розвитку економіки та бізнесу в Україні!», - зазначив Президент АППУ.

Представники українського бізнесу, громадських організацій та економічні експерти обговорили економічні пріоритети з головою партії «Голос» Юлією Клименко та програмним директором політичної сили Павлом Кухтою.

Представники українського бізнесу наголошували на необхідності змін у податковій політиці, фінансовому, бюджетному та енергетичному секторі і засвідчили прагнення прийти до спільного бачення по ключовим пріоритетам у цих секторах для нового Парламенту.

Найбільш болючі проблеми для українського підприємництва стоять на заваді й іноземним інвестиціям, наголошували на зустрічі. «Мені простіше конкурувати в Болгарії, Румунії або Польщі із місцевими виробниками чи з китайцями, аніж в Україні, де масово заходить контрабанда, - зізнався Олександр Громико, Президент Української асоціації виробників, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу, власник холдингу SATURN. За його словами, іноземний інвестор чекає перш за все судової реформи в Україні, інституційної реформи податкової служби і митниці та створення єдиної аналітичної служби з розслідування економічних злочинів.

«Економіка кожної країни визначається малим та середнім бізнесом, - зазначив В`ячеслав Лисенко - засновник «Укр-Китай коммунікейшин», член Наглядової ради Фонду економічної безпеки. - Але як може малий чи середній бізнес боротися з митницею та ДФС? Фахівцями Інститута соціально-економічної трансформації, Українським інститутом майбутнього та Центром соціально-економічних досліджень CASE України була розроблена Доктрина економічної безпеки України – щоб описати ключові ризики для економіки та шляхи їх нівілювання, щоб ті, хто прийде до влади, втілювали її в життя. Вона може стати для вас дорожньою картою».

Юлія Клименко зазначила, що детально ознайомилась з Доктриною, вважає що документ містить багато важливих пропозицій, в той же час варто доповнити його ще низкою загроз та завдань.

«Ми не тільки готові приймати закони і законопроекти, щоб нівілювати економічні загрози та забезпечити конкурентні умови, детінізацію, боротьбу із контрабандою, ми готові допомагати в імплементації, тому що ми маємо досвід і розуміємо як це зробити, - запевнила очільниця партії. «Я вважаю що в цій державі достатньо ресурсів для  функціонування та розвитку, нам нічого не треба, лише змустити чиновників перестати красти, зменшити можливості для корупції, посадити корупціонерів і зробити справедливими не тільки суди, а й міліцію та прокуратуру» - зазначила Юлія.

Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації Українські імпортери побутової електроніки, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу зауважила, що чомусь втрати держави від контрабанди та порушення митних правил рахують тільки аналітичні центри та бізнес, а не держава. І ці втари вражають – кожен рік держбюджет недоотримує за оцінками експертів близько 90 млрд гривень на рік, країна втрачає 870 тисяч робочих місць. Для бізнесу це також суттєві втрати – це викривлення конкуренції, яке впливає на інвестклімат та призводить до втрати ринків для білого бізнесу.

Павло Кухта, прогрмний директор партії зазначив, що фахівці партії розділяють всі 10 топ-пріоритетів українського бізнесу, які напрацювала Українська Рада Бізнесу, спільно з асоціаціями-партнерами та регіональними асоціаціями, на рівні принципів і майже всі на рівні реалізації. Партія відкрита для дискусії.

Наприкінці зустрічі представники «Голосу», коаліцій аналітичних центрів, Фонду економічної безпеки та Українська Рада Бізнесу підписали Меморандум про співпрацю. У документі зафіксували ключові принципи, на яких має базуватися модернізація України, а також головні завдання для реформування України в інституційній, податковій та бюджетній сферах, економіці, адмініструванні, демократії участі, фінансовому секторі та енергетиці.

«Підписуючи цей Меморандум, політична сила публічно бере на себе зобов’язання перед суспільством виконувати те, чого очікує відповідальний бізнес. Ми багато десятиліть прожили так, що політичні сили брали на себе передвиборчі зобов’язання, а потім не виконували. Але сьогодні суспільство змінилося і буде контролювати цей процес. Українська Рада Бізнесу стає потужнішою, з 20-ти асоціацій за рік вона перетворилась на коаліцію з 75-ти асоціацій. Це достатньо велике об’єднання, щоб контролювати виконання зобов’язань парламентарів», - заявив Президент Асоціації платників податків Грігол Катамадзе.

Довідково:

Економічна експертна платформа – коаліція аналітичних центрів та експертів, створена трьома економічними експертними групами РПР з метою реалізації реформ у фінансовому, енергетичному секторі, податковій та бюджетній сфері .

Українська Рада Бізнесу – коаліція бізнес асоціацій, до складу якої входить 75 асоціацій малого та середнього бізнсу, членами яких є 27 тисяч підприємств.

Фонд економічної безпеки – об’єднання підприємств білого бізнесу, метою яких є забезпечення економічної безпеки країни.

Коаліція Електронна Держава – об’єднання більш ніж 100 команд з боку громадськості та бізнесу у сфері е-сервісів та е-демократії, з метою підтримки прозорості влади, боротьби з корупцією, створення електронних рішень та послуг.

Вчора відбулася зустріч представників Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 75 асоціацій малого та середнього бізнесу із представниками Коаліції Електронної Держави (КЕД), яка об'єднує 100+ відомих команд з боку громадськості, бізнесу та влади у сфері е-сервісів та е-демократії.

Учасники зустрічі обговорили пріоритети та шляхи співпраці УРБ та КЕД у сфері діджіталізації України.

Яніка Меріло, координаторка КЕД пояснила, що Коаліція хоч і молода, але об'єднує провідні в Україні організації та найбільш мотивованих до е-розвитку стейкхолдерів з боку влади. 

Сергій Лобойко, спів-ініціатор створення КЕД, голова Центру Розвитку Інновацій та групи Е-демократія, додав, що КЕД - поза політикою і готова допомагати всім органам влади, які реально хочуть реформуватися шляхом впровадження е-інновацій, побудови ефективних бізнес-процесів, орієнтуючись на інтереси їх кінцевих клієнтів, зокрема бізнесу та громадян.

«Розбудова електронної держави – це те, що нині на часі й у кожної з наших асоціацій-членів УРБ є секторальна експертиза та бачення сфер застосування ІТ на державному рівні щоб підвищити ефективність економіки та бізнес-клімат в країні»,- відмітив Володимир Руденко, директор АПАУ, учасник УРБ. 

У свою чергу Анатолій Долинний, президент УФІБ, учасник УРБ зазначив, що у пріоритетах коаліцій багато спільного, варто погодити спільні пункти та прокомунікувати їх політичним силам, які йдуть до Парламенту. Бізнес готовий підтримати все, що стосується наповнення реальним змістом ідеї "держава у смартфоні".

15 учасників зустрічі від УРБ взяли участь в обговоренні та запропонували напрацювати спільний Меморандум для підписання його протягом виборчої кампанії із ключовими політсилами.

Довідково: Ключові громадські організації та розробники рішень електронної демократії та електронних послуг об’єдналися в “Коаліцію електронної держави” для підтримки прозорості влади, боротьби з корупцією, створення електронних рішень та послуг.

УРБ - коаліція 75-и бізнес асоціацій малого та середнього бізнесу, до складу яких входить 27 тисяч підприємств 15 галузей економіки