Меморандум про співпрацю

Щодо проведення реформ в Україні

 

Ми, члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 75 бізнес-асоціації, представники Фонду підтримки економічної безпеки, представники аналітичних центрів та політична партія Голос (далі – Сторони), усвідомлюючи спільну відповідальність за консолідацію зусиль бізнесу, експертного середовища та держави для розвитку конкурентоспроможної економіки на засадах цивілізованих ринкових відносин, вирішили об’єднати зусилля з метою забезпечення сталого економічного розвитку країни, побудови суспільства «з відкритим доступом» та роботи над завданнями, які призведуть до створення інклюзивних економічних та політичних інститутів.

Модернізація України в усіх сферах суспільного життя, має базуватися на ключових принципах:

  1. деолігархізація економіки;
  2. децентралізація владних повноважень;
  3. демонополізація економіки;
  4. дерегуляція;
  5. податкова лібералізація;
  6. детiнізація економіки;
  7. демократія участі та е-урядування

Ключові завдання для реформування країни:

Інституційні реформи:

  1. Створення незалежної судової системи та органів прокуратури, зокрема шляхом зміни складу органів суддівського врядування та прокуратури задля ефективного очищення й оновлення корпусу, забезпечення повноцінної участі громадян у судочинстві, вдосконалення досудового розслідування, зокрема законодавче врегулювання питання приватної детективної діяльності.
  2. Зміна виборчої системи на пропорційну систему із відкритими партійними списками.
  3. Інституційна реформа Державної фіскальної служби та митниці, а також реформа органів правопорядку та судової системи, конкурсний добір (із залученням експертів громадянського суспільства та бізнес-спільноти) керівників та співробітників цих органів, суттєвим збільшенням розміру зарплати, забезпечення соціального захисту та  запровадження їх персональної відповідальності за збитки, спричинені їх діями. 
  4. Ліквідація податкової міліції, економічних підрозділів Нацполіції,СБУ, прокуратури та створення шляхом прозорого конкурсного відбору із залученням громадськості єдиного аналітичного органу фінансових розслідувань (фінансової поліції або служби фінансових розслідувань), з посиленою аналітичною функцією детективів і з чітко визначеними повноваженнями по розслідуванню злочинів проти публічних фінансів держави та місцевого самоврядування, в системі органів Кабінету Міністрів, або максимально незалежного та рівновіддаленого від гілок влади. 
  5. Забезпечення незалежної, ефективної і професійної роботи всіх антикорупційних інституцій (НАЗК, НАБУ, САП, ВАС, АРМА). Зокрема перезапуск Національного агентства із запобігання корупції шляхом ухвалення необхідних законодавчих змін, що передбачатимуть незалежне обрання та діяльність членів НАЗК, ефективну модель управління ним, повернення статті щодо покарання за незаконне збагачення.
  6. Запровадження ефективних механізмів оцінки впливу та контролю законодавчих ініціатив, зокрема запровадження ефективних механізмів участі громадянського суспільства (зокрема бізнес асоціацій) у формуванні і реалізації державної політики.
  7. Законодавче забезпечення завершення другого та третього етапів реформи децентралізації влади.

Податкова та бюджетна політика:

  1. Суттєве оновлення та лібералізація податкового законодавства
    • Зниження навантаження на фонд оплати праці із компенсацією за рахунок скорочення неефективних видатків бюджету та заходів з детінізації економіки.
    • Заміна дискреційного податку на прибуток підприємств інноваційною моделлю оподаткування виведеного капіталу таким чином, аби не привести до розбалансування державного бюджету.
    • Збереження спрощеної системи оподаткування для розвитку малого бізнесу (із ефективною боротьбою проти схем із зловживаннями за допомогою ССО). Підтримка підприємницької ініціативи, самозайнятості і зміцнення середнього класу, як основи стабільності суспільства/
    • доповнення податкового законодавства обов’язком з боку ДФС враховувати під час адміністративного оскарження правові висновки щодо конкретного спору, визначені офісом бізнес-омбудсмена (це може бути й інша законодавчо визначена незалежна від держави спільнота спеціалістів у сфері права). У разі незгоди, повинен бути визначений конкретний мотив, а у разі його відсутності це може бути самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Наразі такі висновки часто ігноруються;
    • акумуляція та регулярне (щоквартальне) оприлюднення Міністерством фінансів України правових позицій Верховного Суду України з питань оподаткування.

Ці завдання мають бути реалізовані шляхом прийняття Податкового кодексу, який забезпечить умови для сталого розвитку економіки України.

2. Запровадження єдиного податкового електронного документа задля контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці(кешбек для покупця, фіскальні лотереї)

3. Реформування бюджетного процесу, зокрема: впровадження фіскальної політики, спрямованої на суттєве зниження частки державних видатків у ВВП, що перерозподіляються через публічні фінанси, перегляд статей бюджетних видатків для оптимізації структури та розміру видатків бюджету, проведення верифікації соціальних виплат та пенсій, скорочення неефективних видатків загальнодержавного бюджету до цільового показника 37% від ВВП. 

Економічна політика:

  1. Визначення ключових загроз економічній безпеці України та плану заходів для їх нівелювання, забезпечення реалізації відповідних заходів шляхом прийняття Доктрини економічної безпеки України та інших нормативно-правових актів
  2. Проведення швидкої та прозорої приватизації більшості державних підприємств, крім об’єктів критичної інфраструктури
  3. Скорочення обсягів тіньового ринку оренди сільгоспземель та сільгосппродукції, підвищення доходів органів місцевого самоврядування. Вирівнювання ефективного податкового навантаження на гектар сільгоспземель у легально працюючих і тіньових сільгосптоваровиробників, за допомогою скорочення розриву між ставками податку на землю і єдиного податку четвертої групи, а також суттєве зменшення можливостей для приховування від оподаткування ПДФО доходів від обробки сільгоспземель та створення стимулів для його сплати.
  4. Реформа інфраструктури, розвиток сучасних транзитних коридорів, логістичних хабів, стимулювання приходу приватних інвесторів у дорожнє будівництво (концесія), створення конкуренції на ринку ж/д перевезень, зокрема, допуск приватної тяги, скасування пільг окремим галузям, а також припинення перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних; будівництво аеропортів, портів у форматі державно-приватного партнерства.
  5. Розробка і реалізація комплексу заходів, які створюють необхідні передумови для запуску ринку землі, зокрема повне наповнення державного земельного кадастру та його інтеграція з реєстром майнових прав, унеможливлення махінацій і фальсифікацій при реєстрації прав володіння та користування земельними ділянками, забезпечення доступу малих та середніх фермеров до дешевого кредитування із залученням міжнародних донорів. За фактом реалізації названих заходів - створення вільного ринку землі, учасниками якого будуть як громадяни України, так і засновані ними юридичні особи - сільгосптоваровиробники.
  6. Подальший розвиток національної експортної стратегії, забезпечення умов для ефективної та прозорої діяльності національної експортно-кредитної агенції та стимулювання експорту. Спрощення процедури введення антидемпінгових мит. 

Адміністрування:

  1. Внесення змін в законодавство щодо спрощення та здешевлення використання суб'єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), створення законодавчої можливості для використання онлайн (електронних) РРО, зокрема програмного забезпечення, яке можна встановлювати на будь-яких матеріальних носіях (гаджетах) та яке передаватиме дані про здійснену розрахункову операцію на відповідний сервер ДФС.
  2. Використання новітніх технологій та удосконалення електронних сервісів через розширення спектру послуг для платників податків з метою зменшення фізичних контактів бізнес-середовища з представниками органів ДФС. Запровадження ризик-орієнтованого підходу при плануванні перевірок. 
  3. Прийняття законодавчих ініціатив для радикального покращення ділового клімату в Україні:
  • створення єдиного кодексу підключень до електромереж
  • реформа пайового внеску у будівництві
  • створення законодавчих передумов для розвитку та сприяння міжнародній торгівлі, зокрема скорочення часових строків експорту та імпорту товарів;
  • створення законодавчих передумов для зменшення часових витрат платників податків на їх сплату та зменшення загального фіскального навантаження на бізнес.
  • єдиний рахунок для сплати податків та зборів
  • Paper free - відмова від паперових атавізмів та перехід на електронний документообіг (електронна ТТН та інше).
  1. Підвищення експертності при аналізі регуляторного впливу нормативних актів та забезпечення максимальної участі зацікавлених сторін на етапі формування регуляторного акту. Недопущення прийняття тих, що вводять необгрунтовані бар’єри для ведення бізнесу, або створюють нерівні умови для учасників ринку.

Фінансовий сектор:

  1. Реформування фінансової системи України, зокрема шляхом подальшої лібералізації валютного регулювання і розвитку прийнятого закону про валютне регулювання, залучення приватних фінансових інституцій до соціальної політики, , створення умов для розвитку ринків акціонерного та боргового ринків капіталу.
  2. Забезпечення переходу від солідарної до багаторівневої накопичувальної пенсійної системи

Демонополізація та реформа енергетичного сектору:

  1. Визначення кросс-галузевих монополій на ринку вугілля та електроенергії і умов їх примусового поділу, стимулювання видобутку газу та спрощення доступу у сфері газовидобутку.
  2. Термінове проектування та будівництво вставок постійного струму з метою забезпечення вільного обміну електроенергією з країнами Європейського союзу та обмеження монополії на ринку електроенергії. Прийняття законодавчих змін необхідних для відкриття імпорту електроенергії, стимулювання експорту. Публічне звітування Міністерством енергетики та вугільної промисловості України статусу впровадження заходів із синхронізації електромережі.
  3. Забезпечення екологічності енергетичної галузі шляхом створення системи публічного моніторингу викидів великих спалювальних установок, розробки та втілення квот, плану зменшення викидів, введення значного екологічного податку на викиди.
  4. Забезпечення постійного доступного та достатнього фінансового ресурсу для реалізації енергоефективних проектів в індивідуальних та багатоквартирних будинках. Забезпечення диференціації проектів ВДЕ за різними критеріями (зокрема - потужності). Фокусування на розвитку розподілених енергетичних ресурсів.

Демократія участі та е-урядування:

  1. Розвиток в країні взаємної довіри та діалогу між національною та місцевою владою, активною, згуртованою частиною громадян, консолідованого бізнесу шляхом розвитку інструментів е-демократії, культури демократії участі через організацію та розвиток незалежної від органів влади та зарубіжних донорів платформи інструментів е-демократії (е-звернень, е-петицій, е-голосувань, е-плебісцитів, громадських бюджетів (участі), е-конкурсів, е-обрання дорадчих-робочих органів, дебатів, медіації й т.ін.). Моніторингу народного порядку денного та адвокації до завершення реалізації тих питань, які співпадають з поглядами Сторін Меморандуму.
  2. Прискорення та підвищення ефективності е-розвитку країни на національному та місцевому рівні шляхом консолідації експертного середовища ІТ-сектору, відповідних бізнес-аналітиків, експертів з органів влади, міжнародних експертів, а також розвитку Національного банку ІТ-рішень для е-уряду та е-демократії, розвитку й популяризації рейтингів ІТ-рішень, вендорів, користувачів серед органів влади, формування коаліцій користувачів та культури спільного користування кращими рішеннями у своїй сфері, формування національних стандартів, прозорості та ефективності ринку civic & gov-tech.
  3. Розвиток демократії, зокрема - запровадження механізму самостійного визначення кожним громадянином напряму витрачання частини своїх податків на посилення фінансової незалежності партій і громадських організацій, із розробкою ефективних запобіжників щодо можливих зловживань.
  4. Он-лайн контроль та участь громадськості й консолідованого бізнесу у плануванні та витрачені бюджетних коштів, роботи ДП, КП.
  5. Розвиток культури демократії, демократії участі та самоврядування, а також е/смарт-розвитку на всіх рівнях, зокрема шляхом - формування у партнерстві з бізнесом мережі експертних осередків е-розвитку (смарт-розвитку) на місцевому та національному рівнях, всередині органів влади. Розвиток відповідної освіти, статистики та інформаційно-просвітницьких кампаній.
  6. Розвиток інструменту Всеукраїнського Громадського Бюджету з урахуванням п.п. 1-5 та інструменту е-Кабінет громадянина, який стане єдиним вікном доступу до всіх е-сервісів від органів влади та системи та взаємної взаємодії. Також інформування про запити щодо всіх запитів до персональних даних.

Розуміючи невідкладність та терміновість впровадження зазначених у Декларації завдань, підписанти домовились про всебічну підтримку та сприяння їх реалізації. Пріоритетним напрямом співпраці є втілення зазначених реформ у законодавство України та супровід їх імплементації.

СТРОК ДІЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО НАМІРИ

Ця Декларація про наміри набирає чинності з дати її підписання Сторонами і діє доки її дія не буде припинена обопільною згодою Сторін.

Будь-які зміни і доповнення до цієї Декларації про наміри вносяться за письмовою згодою Сторін і стають її невід'ємною частиною.

Будь-які спірні питання щодо тлумачення або застосування положень цієї Декларації про наміри вирішуються Сторонами на дружній основі шляхом проведення консультацій та переговорів.

Ця Декларація про наміри складена у п'яти автентичних примірниках українською мовою по одному для кожної Сторони.

Сторони:

 

Бізнес об’єднання: 

 

Українська Рада Бізнесу

 

 

 

Фонд підтримки економічної безпеки

 

 

Політична партія

Голос

 

 

Аналітичні центри:

 

 

Ілля Несходовський, представник Економічної експертної платформи

 

 

 

Сергій Лобойко, керівник ЦРІ, спів-організатор Коаліції Електронна Держава