УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

21 червня 2019 року відбулося обговорення Доктрини економічної безпеки з доктором юридичних наук, економічним фахівцем партії Слуга народу Данилом Гетманцевим та експертом з податкових та митних питань Вітою Форсюк.

У зустрічі взяли участь представники Української Ради Бізнесу, Фонду підтримки економічної безпеки та фахівці Економічної експертної платформи. Підприємці та експерти наголошували на необхідності прийняття системного документу – Доктрини економічної безпеки*, яка містить пропозиції з реагування на основні економічні загрози - від викривлення конкуренції до світової економічної кризи.

"Це приклад, коли бізнес відійшов від вузькокорпоративних інтересів і було розроблено документ, який посилить позиції держави", - підкреслив Василь Даниляк, віце президент "Концерну Галнафтогаз".

Бізнесмени піднімали болючі питання тіньового бізнесу, нечесної конкуренції, уникання сплати податків, нелегальних АЗС та проблеми в комунікації з Державною фіскальною службою. Говорили про необхідність відкриття земельного ринку, ліцензування та демонополізації енергетики.

Данило Гетманцев зауважив, що зміст Доктрини схожий у підходах з програмою нинішнього Президента України і програмою партії «Слуга народу».

Водночас Данило запропонував сконцентруватися на конкретних законопроектах, які можна було б прийняти та отримати ефект у короткостроковій та середньостроковій перспективі.

Григол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, член УРБ ознайомив Д.Гетманцева із ТОП-10 пріоритетів українського бізнесу, розробленими УРБ, СУП, Фондом та регіональними асоціаціями. Серед пріоритетів надважливі інституційні зміни – зокрема ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів у правохоронних органах і створення єдиної аналітичної служби, заміна податку на прибуток податком на виведений капітал, зниження навантаження на фонд оплати праці, лібералізація трудового законодавства тощо

Данило повідомив, що беззаперечно підтримує переважну більшість цих пріоритетів, а ще по кільком необхідна окрема дискусія та деталізація цих пропозицій.

Підсумовуючи, представники бізнесу та Д.Гетманцев домовилися про формат співпраці в експертних групах за різними напрямками.

"Білий бізнес потребує від влади сигналу про підтримку, - зазначла Надія Бедричук, керівник Асоціації прямого продажу, - Виснажлива конкуренція з тіньовим сектором, який підтримують корумповані або неефективні державні органи, призводить до того, що прозорий бізнес опиняється в невигідних умовах і програє".

Д.Гетманцев погодився, що такий сигнал білому бізнесу потрібно надати.

***

*Документ розроблений Фондом підтримки економічної безпеки України та експертами Інституту соціально-економічної трансформації, Українського інституту майбутнього та Центру соціально-економічних досліджень CASE України за юридичної підтримки Sayenko Kharenko. У Доктрині відображено загрози та виклики компонентам економічної безпеки держави (інституціональній, фінансовій, макроекономічній, соціально-демографічній, енергетичній, зовнішньоекономічній та інфраструктурній), їх потенційні наслідки та шляхи розв’язання.

Останні резонансні рішення судів і органів суддівського врядування яскраво свідчать про те, що судова влада у глибокій кризі.

За останні 5 років кадрового оновлення  в судах практично не відбулося. Недоброчесні судді, які не можуть пояснити свої статки, порушували права людей, в тому числі під час подій Революції Гідності, залишаються не лише не покараними, а й перемагають у конкурсах до найвищих судових інстанцій. Рівень довіри до суду не перевищує аналогічний показник останнього року президентства Януковича, а в те, що судова реформа останніх років успішна, вірить менше 1% громадян.

Судова реформа потребує нового імпульсу.

Для цього необхідно насамперед ініціювати та прийняти законодавчі зміни, якими:

  1. Перезапустити Вищу кваліфікаційну комісію суддів. До її складу мають входити насамперед представники громадянського суспільства і кваліфіковані правники, доброчесність і кваліфікацію яких мають перевірити міжнародні експерти.
  2. Забезпечити перевірку за допомогою міжнародних експертів доброчесності членів Вищої ради правосуддя, припинити повноваження тих членів, які не пройдуть такої перевірки.  
  3. Запровадити ефективний механізм перевірки суддів, у доброчесності яких є обґрунтовані сумніви, щоб звільнити недоброчесних і корумпованих суддів.
  4. Передбачити справжній конкурс на посади суддів Конституційного Суду.

Також критично важливо, щоб до експертної групи з судової реформи, яку вирішив створити Президент, ввійшли агенти змін (експерти з громадянського суспільства, авторитетні правники, судді-викривачі, міжнародні експерти), а не старі політичні функціонери і недоброчесні судді. Процес напрацювання законодавчих змін має бути відкритим і інклюзивним, а зміни - базуватися на пропозиціях, викладених в Порядку денному судової реформи, який розробили понад 20 провідних громадських організацій і підтримала низка топ-політиків, у тому числі Президент Володимир Зеленський.

ВГО “Автомайдан”

ГО “Центр ЮЕЙ”

Громадський люстраційний комітет

Інститут законодавчих ідей

Нова країна

Разом проти корупції

Український центр європейської політики

Фундація DEJURE

Центр Економічної стратегії

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Центр протидії корупції

Bihus.info

StateWatch

Transparency International Україна

ГО КримСОС

ГО «Бюро правничих комунікацій»

Бюро соціальних та політичних розробок

ГО “Народний Захист”

ГО “Ти потрібен Україні”

ГО “Міст 3.10”

ГО “Центр молодіжних ініціатив “Крок”

Громадська правозахисна організація "Права людини"

ГО "Жіночий Антикорупційний Рух" (Хмельницький)

ГО “Центр медіарозслідувань “Прозоро” (Кропивницький)

ГО “Асоціація Політичних Наук”

ГО “Центр української політики “Ексампей” (Кропивницький)

ГО “Народний контроль Кіровоградщини”

ГО “Волонтерське об’єднання учасників Майдану та бойових дій” (Кропивницький)

ГО “Молода Черкащина”

ГО “Хортицький Інститут” (Запоріжжя)

ГО “Рівненський центр “Соціальне партнерство”

ГО “Проти Корупції”

ГО “Запорізька правозахисна ліга “Універсал”

ГО “Центр громадського моніторингу та аналітики” (Тернопіль)

Члени Української Ради бізнесу:

Асоціація приватних роботодавців

Торгово-промислова палата України

Українська Федерація Індустрії Безпеки

Асоціація "Українські Імпортери Побутової Електроніки"

Всеукраїнська Аграрна Рада

Асоціація платників податків України

Українська бізнес асоціація

Українська Асоціація Виробників Електротехніки

ХАЙ-ТЕК ОФІС УКРАЇНА

Асоціація підприємств інформаційних технологій

Українська асоціація прямого продажу

Українська федерація Убезпечення

Асоціація Українського бізнесу в Польщі

Асоціація франчайзингу України

Національна організація роздрібної торгівлі

Асоціація імпортерів та дистриб'юторів автокомпонентів

Український Союз пожежної та техногенної безпеки

Асоціація суднобудівників «Укрсудпром»

Аптечна Асоціація України

Асоціація Українських імпортерів риби та морепродуктів

Асоціація «Укроліяпром»

Ліга страхових організацій України

Українська асоціація інвестиційного бізнесу

Всеукраїнська асоціація пекарів

Будівельна палата України

Українська Асоціація Меблевиків

Асоціація міжнародних інвесторів

Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв

Асоціація Українські пластмаси

Ліга підприємців «Українська справа»

Союз промисловців і підприємців України і Туреччини

Фумігаційна асоціація

Асоціація імпортерів фруктів

Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів

Нафтогазова асоціація України

Національна асоціація страховиків України

Асоціація учасників валютного ринку

Укрбіопаливо

Українська асоціація скрапленого газу

Асоціація виробників молока України

Асоціація ділового туризму України

Асоціація Інноваційний розвиток України

Українська федерація професіоналів безпеки

Союз хіміків України

Українська торговельна асоціація

Українська IT Асоціація

Незалежна асоціація банків України

Асоціація "Українські технології товарно-грошового обігу"

Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор»

Національна асоціація пенсійних фондів і адміністраторів

Українська асоціація адміністраторів пенсійних фондів

Антикорупційний підприємницький фронт

Всеукраїнське громадське об'єднання підприємців «Нова Формація»

Асоціація Українських Виробників Лакофарбової Промисловості

Всеукраїнська асоціація імпортерів м'яса та м'ясопродукції

Союз працівників сфери безпеки

Асоціація Укрцемент

Всеукраїнська блокчейн асоціація

Міжнародне бізнес об'єднання

Всеукраїнське Об’єднання Спеціалістів Безпеки

Агентство по розвитку вексельного ринку

Українське об'єднання ринків капіталу

Асоціація сприяння організації будівництва та його фінансування «Укрміськбуд»

Асоціація "Блокчейн України"

Асоціація розвитку франчайзингу України

Всеукраїнська професійна асоціація підприємців

Корпорація "Укрелектротранс"

Міжнародна Амбасада жінок-підприємниць

Асоціація соціально-економічного розвитку галузей транспорту, зв'язку та інформатизації «Трансінфоком»

Італійська асоціація

Українська Рада Бізнесу та Національна платформа малого та середнього бізнесу, звернулись до Президента з листом про необхідність провести спільне публічне та інклюзивне обговорення з представниками українського бізнесу і фахівцями аналітичних центрів ключових загроз українській економіці та шляхів їх мінімізації, а також ухвалити Доктрину економічної безпеки.

Нижче - повний текст листа.

 

Шановний пане Президенте!

Ми, представники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 75 бізнес-асоціацій малого та середнього бізнесу, членами яких є 27 тис. підприємств, та Національної платформи малого та середнього бізнесу, до складу якої входять більше 70 бізнес-асоціацій та громадських організацій малого бізнесу, усвідомлюючи спільну відповідальність за збереження та сталий розвиток економіки України, звертаємось до Президента України з наступним.

Перед Україною на цей час стоять значні внутрішні та зовнішні виклики, що загрожують національним економічним інтересам. Водночас ні чинна Стратегія національної безпеки, ні Закон "Про національну безпеку України" не містять розділів, які б описували ці загрози та шляхи їх нівелювання.

Головними загрозами на цей час ми бачимо наступні:

Фінансові, зокрема втеча капіталів за кордон і масове використання офшорних юрисдикцій, податкових гаваней для уникнення від оподаткування всередині країни, критично високий рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет України та соціальні фонди, залежність банківського сектору від політики державних банків тощо.

Макроекономічні, зокрема світова економічна криза, що наближається, монополізація ключових секторів національної економіки, значний рівень тінізації економіки, значний обсяг контрабанди тощо.

Інституційні, зокрема неформальні інститути, відносини та структури, що суперечать формальним та викривлюють їх; невиконувані норми законів, зрощування окремих секторів економіки з державною владою, недостатня захищеність права власності через недосконалість системи правосуддя тощо.

Енергетичні, зокрема критична залежність від імпорту енергоресурсів, ризики нанесення шкоди українській економіці окремими гравцями сектору, ризик несанкціонованої зупинки підприємств енергетичного сектора тощо.

Зовнішньоекономічні, зокрема відсутність чіткої системи  взаємодії державних органів з питань забезпечення зовнішньоторговельної безпеки, нерозвиненість зовнішньоторговельної інфраструктури, втягування України у торгівельні війни та зростання протекціонізму у світі, санкційний вплив на економіку України з боку країни-агресора тощо.

Для мінімізації та нівелювання цих та інших загроз має бути розроблено та прийнято відповідний доктринальний документ, а також внесено зміни до низки нормативно-правових актів, які забезпечать необхідні запобіжники загрозам, зокрема:

  • Демонополізація ринків тепло- та енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природних монополій, реалізація заходів з енергоефективності та енергозбереження;
  • Ухвалення нового Митного та Податкового кодексу Розвитку, які будуть передбачати норми з деофшоризації економіки, заміни податку на прибуток податком на виведений капітал з потужними компенсаторами шляхом ліквідації контрабандних схем через прозорий електронний контроль, модифікації податку на землю, удосконалення спрощеної системи оподаткування, скорочення кількості різних пільг, удосконалення контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці тощо;
  • Підвищення прозорості, спрощення процедур та їх автоматизації, створення інституційних стримувань та противаг, дерегуляції та звуження державного втручання до мінімально необхідних меж, приватизації державних підприємств;
  • Публічна інвентаризація та аудит видатків та витрат бюджету з метою скорочення видатків загальнодержавного бюджету до цільового показника у 35% від ВВП.

Відповідальний бізнес прагне побудувати в Україні легальне бізнес-середовище, з єдиними правилами, які мають бути зрозумілі всім учасникам економічних відносин. Ми вже провели низку досліджень у цих напрямках та напрацювали проекти нормативно-правових актів, які готові надати для ознайомлення та подальшого обговорення.

Ми звертаємось до Президента України з закликом узяти разом із представниками українського бізнесу і фахівцями аналітичних центрів участь у інклюзивному публічному обговоренні ключових загроз українській економіці та шляхів їх мінімізації.

Ми вважаємо, що закриті консультації здебільшого із представниками іноземного великого бізнесу за шаблонами попередньої влади не зможуть надати можливість осягнути всю глибину проблем, із якими стикається український бізнес та які шкодять нашій економіці.

Ми переконані, що якнайшвидше прийняття Доктрини економічної безпеки та реалізація завдань Доктрини дозволять суттєво пришвидшити зростання економіки України, забезпечити рівні конкурентні умови ведення бізнесу, зміцнити державність та забезпечити добробут населення.

Так званий “сірий імпорт” або товарна контрабанда набуває характеру економічної загрози національного масштабу. Ця проблема все більше і більше вводить у тінь внутрішній ринок майже в усіх галузях. Як наслідок - це явище негативно впливає на приплив інвестицій в Україну та вбиває  вітчизняне виробництво.

Фактично наші миловаренні заводи не можуть конкурувати, бо їхня чи мала частка в структурі продаж – це внутрішній ринок. І як би завтра митниця була закрита, і були б рівні правила для всіх, завтра би  на полицях українських магазинів стояв насамперед український продукт. Це давало би можливість збільшувати робочі місця, сплачувати у місцеві бюджети  ПДВ, в пенсійні фонди робити соціальний внесок ітд., - говорить Роман Семенуха, коментуючи ситуацію в галузі миловаріння. В якій за його словами 70% це чорний або сірий імпорт.  

В Україні кожна друга банка кави в нашій державі із топових брендів, які сьогодні представлені в рітейлі, є контрафактною, - додає Роман, - Як це обраховують сьогодні представники виробників і імпортерів в Україні. Вони беруть країну, де відносно контрабанда поборена і беруть відсоток споживання на душу населення і вираховують які це втрати в Україні. От тільки за рахунок неотримання митних платежів втрачає тільки на трьох брендах кави приблизно 3 – 10 млрд. грн щороку, - описує депутат масштаби проблеми.

"Ми не будемо мати нелегального ввезення, якщо підприємці будуть знати, що всередині країни неможливо реалізувати незаконно ввезений товар. Якщо я сьогодні приходжу до будь-якої мережі і там купляю товар, на якому написано, що він не призначений для розповсюдження на території України, це значить він офіційно митний кордон України не перетинав», говорить народна депутатка Тетяна Острікова.  Та додає, що сьогодні в магазині можуть видати чек на якому лише стоїть штампик з брендом магазину, – Це означає, що я цей товар не поверну. Це означає, що цей товар має ознаки контрабандного - сірого ввезення. І якщо сьогодні його можна спокійно реалізувати будь-де, навіть в центрі Києва, це означає, що контрабанда буде комусь вигідна. На цьому будуть наживатися, і посадові особи митниць, і посадові особи силових органів", - коментує депутатка.

Дієвий механізм боротьби з реалізацією товару з якого не сплачені податки  в середині країни озвучив член Української Ради Бізнесу, директор Української асоціації виробників Сергій Шевченко:  - У багатьох країнах вже ефективно діє механізм так званої стимуляції покупців. Всі кажуть, що на це немає коштів з бюджету. А не потрібно коштів з бюджету виділяти. Адже система працює наступним чином: покупець купує товар, видається фіскальний чек, він перевіряється по базі ДФС. Якщо фіскального чеку немає зареєстрованого, то дається заявка до ДФС, яка обробляється. І якщо виявляється, що цей фіскальний чек не зареєстрований, податкова перевіряє цього продавця та у випадку підтвердження порушення - на продавця накладається штраф. І частина цього штрафу йде покупцю. Ось цей механізм суттєво вплине на те, щоб контрабанду зупинити як на кордоні, так і всередині країни.

Ситуація яка є наразі з безмитним ввезенням товару виглядає дуже сумно. Влучно окреслила проблему Тетяна Острікова,  навівши яскравий приклад однієї зі схем на митниці у Волинській області

2018 рік, Волинська область. Заїжджає бус з мобільними телефонами на 20 млн грн.. При чому вони декларуються не як телефони, а як посилки для громадян. Хтось із правоохоронців, зараз не пам’ятаю, хто, ГПУ чи СБУ, ну хтось, з ким не поділилися, проводять його огляд цього буса. І виявляють, що там не посилки громадян, а звичайна комерційна партія мобільних телефонів. Журналісти дали широкий розголос цій історії. Проходить півроку. І що ви думаєте наша Феміда? Виявляється, що китайська фірма - відправник телефонів, насправді хотіла відправити посилки громадянам. Але ось так “помилилась” і “випадково” запхала у той бус мобільних телефонів на 20 мільйонів. Але ж це - “помилка”, і один з районних судів Волинської області,  виносить рішення, що це - “помилка китайської сторони”. Тому увесь цей бус арештований з телефонами треба повернути назад. І це рішення набуває чинності. Адже далі воно підтверджується Апеляційним судом Волинської області. Насправді цим створюється небезпечний прецедент. Адже за таких умов сторона, яка перевозила контрабанду товарів, факт якої був виявлений правоохоронними органами, може сказати за погодженням із своїм ручним іноземним контрагентом: “Помилочка сталася. Переплутали. Просто хотіли завантажити посилочки громадянам, а завантажили мобільні телефони. Просимо повернути, більше не будемо помилятись”. Це відкриває таку собі “чорну діру”. І жоден Верховний Суд, жодна Кваліфікаційна дисциплінарна комісія чи які там ще є органи правосуддя у нас, на це не реагують, - розповіла народна депутатка.

Поштову схему, яку застосовують для ухилення від сплати податків  вже проаналізували експерти. Вони зазначають, що такий канал без регулювання в найближчий час тільки буде збільшуватись – нічого не заважає подрібнювати партій товарів під неоподаткований мінімум  у 150, чи 100 євро з 1 червня. Заниження вартості є глобальною проблему. - Іноді товари декларують за ціною, нижчою від вартості упаковки, у якій вони знаходяться. Буває таке, що товари декларують по вартості  в 1 цент, - говорить Сергій Шевченко.

Що ж можна зробити для вирішення цієї проблеми?  Сергій пропонує відкрити доступ до митних баз для аналізу цін та іншої інформації про товари. Адже на сьогодні ця інформація під грифом "ДСК", а держава просто не справляється з функцією обробки таких масивів інформації.  - Суспільство, експерти, громадські організації зможуть у відкритих митних базах знаходити відповідну інформацію, а при виявленні порушень, повідомляти про них до відповідних органів. Бо у нас буває таке, що товар з порушеннями завезли 2 роки назад, а виявили його тільки зараз, коментує Сергій.

Представники УРБ зазначають, що за такого розвитку подій, пройде ще зовсім небагато часу і «білий» бізнес залишиться у меншості, що відразу відіб’ється на гаманцях всіх, хто залежить від наповненості держбюджету. В умовах безкарності та фактичної бездіяльності уповноважених державних інституцій контрабандисти та пов'язаний з ними тіньовий внутрішній ринок тільки нарощують обсяги.

Нелегальне ввезення можна припинити за два тижні вважає Тетяна Острікова – Як би я завтра стала генпрокурором, ось я вас запевняю, що найбільші схеми, які існують сьогодні, головні оператори контрабандного ринку товарів широкого вжитку перекрились би протягом двох тижнів.

За словами Народного депутата при зміні влади, «бізнесмени» починають бігати і шукати з ким домовитись, кому «заносити». – І коли заносити нікому,  вони розуміють, що вони вже 2 тижні стоять, товар їх вже закінчується на українських полицях. Вони розуміють - заносити більше нікому – все! Що вони роблять? Їм нічого не залишається, як просто виконувати митний кодекс, розмитнювати згідно встановленої законодавством процедури. Все!», - додає Тетяна.

Боротьба з контрабандою потрібна - рішуча, швидка але системна.

Зносячи старі корумповані моделі відносин, потрібно будувати нові – якісні. Вони повинні базуватись на кваліфікованих кадрах з гідною оплатою праці, на технологічних системах контролю та моніторингу, на налагоджених взаємовідносинах з країнами експортерами та мати орієнтацію на контроль реалізації та превенцію всередині країни.  

І на системність повинні бути зосереджені народні депутати, Президент, Кабмін та судова система з усіма антикорупційними органами.

За лінком повна версія програми «Влада&Бізнес» (відео), де ще більше думок експертів  щодо проблематики та гострої потреби діяти “тут і зараз”.

5 липня 2019 року в Одесі - EventHall Сади Перемоги, відбудеться форум FinCamp'19 "Фінанси для ЗЕД: Відкриваємо вікно можливостей".

У заході візьмуть участь 200+ CEO, CFO, директорів з зовнішньоекономічній діяльності та корпоративних фінансів, директорів з розвитку, а також провідних аналітиків. Проблематика Форуму викликає значний інтерес і тому компанії лідери направляють для участі цілі делегації профільних фахівців. Участь буде корисною керівникам компаній - учасникам ЗЕД, а також тим, хто наразі розглядає можливість виходу на закордонні ринки. З програмою Форуму та умовами участі можна ознайомитися на сайті www.cfo.ua.

  • Організатори : FA Service & Банк Південний (www.cfo.ua)
  • За участю - PWC Ukraine, Cosa
  • Інформаційні Партнери : Українська Рада Бізнесу, ACCA

Учасники Форуму зможуть ознайомитися з досвідом в побудові експортних стратегій, інстументів підвищення прибутковості експортно-імпортних транзакцій, досвідом перевірки зарубіжних контрагентів, структурування міжнародних угод, залучення фінансування, управління дебіторською заборгованістю в міжнародній торгівлі.

Під час обговорення цих актуальних питань виступатимуть відомі експерти :

  • Барщовський Тарас, Власник групи компаній T.B. Fruit

  • Громико Олександр, Президент, KTD Group (Saturn)

  • Антоненко Дар'я, Керуючий директор, Співвласник "Айсберг Лтд"

  • Бай Олена, Комерційний директор, Запорізький Завод Феросплавів

  • Шум Станіслав, CEO, Top Lead

  • Січка Андрій, Керуючий партнер Credit Engineering (Швейцарія)

  • Матюшенко Олександр, Директор департаменту корпоративного бізнесу, банк Південний

  • Петриченко Олександр, Трейдер по операціях з фіксованою дохідністю та валюті, Kernel

  • Тарасенко Юрій, Фінансовий директор, Корпорація БОГДАН

  • Снітівкер Ігор, Директор зі стратегічного розвитку, Кайдзен Інститут Україна

  • Ніколайко Анна, Старший менеджер практики Трансфертного ціноутворення, PwC Україна

Для членів та партнерів Української Ради Бізнесу передбачена знижка 15%. Промо-код для отримання знижки: URB при реєстрації на сайті.

CPD одиниці: взявши участь у форумі, члени АССА можуть зарахувати 8 CPD одиниць.

Для участі у Форумі необхідно зареєструватися за цим посиланням.

Зовнішньоекономічний бізнес ставить безліч складних запитань. Учасники Форуму зможуть ознайомитися з досвідом колег в побудові експортних стратегій, інстументів підвищення прибутковості експортно-імпортних транзакцій, досвідом перевірки зарубіжних контрагентів, структуровання міжнародних угод, залучення фінансування, управління дебіторською заборгованістю в міжнародній торгівлі. 

Програма Форуму доступна ТУТ.

Маєте унікальний досвід і бажаєте поділитися своїми досягненнями ? Будь ласка, напишіть Організатору – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">ihor.solovykh@cfo.ua

loader

Facebook

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ